Гаррі Поттер та в'язень Азкабану (Інформація взята з сайту hpclub.com.ua)

Скачати фільм(goldenbank.kiev.ua)
У ролях: Деніел Редкліфф/Daniel Radcliffe, Річард Гріффітс/Richard Griffiths, Пем Ферріс/Pam Ferris, Фіона Шоу/Fiona Shaw, Херрі Меллінг/Harry Melling, Емма Уотсон/Emma Watson, Руперт Грінт//Rupert Grint, Джералдін Сомервіль/Geraldine Somerville, Ленні Хенрі/Lenny Henry, Джіммі Гарднер/Jimmy Gardner, Гері Олдман/Gary Oldman, Роберт Харді/Robert Hardy, Джеймс Фелпс/James Phelps, Олівер Фелпс/Oliver Phelps, Кріс Ренкін/Chris Rankin, Джулі Уолтерс/Julie Walters, Алан Рікман//Alan Rickman, Емма Томпсон/Emma Thompson

У Хогвартсі розпочався новий навчальний рік. На перервах обговорювали: лиходія, який збіг з в'язниці Азкабан, і який має бути десь поблизу; моторошних азкабановських тюремників, котрі витягають з людини душу; нового (як, утім, і щороку) викладача захисту від темних мистецтв; напівптицю-напівконя - істоту симпатичну, але норовисту. Найуважніші учні ще, імовірно, дивувалися, чому так змінився професор Дамблдор.

Так, у Герміони Грейнджер уже майже виросли груди - але Куарон проти чекання не став наголошувати на тому, що головні герої стають дорослішими. І нічого напрочуд моторошного у фільмі немає - змія з другої серії буде пострашніше, ніж чорні літаючі ганчірки. І проте куароновський "Гаррі Поттер" - перший дорослий фільм серіалу і перший, який дивишся до кінця, не позіхаючи. Дорослий не за змістом, а за духом: зроблений без знижок на те, що "це ж діти побачать!", а дитина - за визначенням обмежене, примітивне створіння, якій слід усе розжувати, покласти до рота і дати закусити шоколадкою. Ось що безумно дратувало в серіях Коламбуса: спец по "сімейним комедіям", він тільки підсилив дидактичність, яких і так повно у Ролінг. Щодо Куарона, то той безжалісно викинув або звів до мінімуму всі ці репризи, що переходять з книжки до книжки: довгий вступ у домі Дурслей, одноманітні лайки з Драко Малфоєм, нескінченні бенкети у Хогвартсі з заливистим дитячим сміхом і добренькими посмішками педсостава. У "В'язні Азкабана" Дурслі - привід для короткого, майже монтипайтоновського гега, Малфой двійку разів швиденько одержує по морді, чортовий квиддич - скороминуща ефектна сцена. З бороди Дамблдора більше не капає сиропчик, він просто схожий на міського божевільного.

У цього "Гаррі" некомедійний, ковзний ритм, ритм сну - камера Майкла Сірісена, постійного оператора Алана Паркера, здається, укріплена на спині птаха (або гіппогрифа?). Чарівництво, яким просякнутий фільм, має ті самі властивості, що й куароновські "Великі надії": це скоріше магічний реалізм, ніж чарівна казка. У якомусь змісті третій "Поттер" усе ж – найбільш дитячий: позбавившись того, що за уявою дорослих має подобатися дітям, режисер залишив те єдине, чого вони насправді шукають у Ролінг, - відчуття повсякденного дива.

Приготуйтеся до дивного, приголомшуючого видовища, - Гаррі Поттер доведе вам, що він більше, ніж чарівник, він герой! Щоб врятувати Хогвартс, Гаррі, Рон і Герміона повинні пустити в хід усі свої чарівні здібності та мужність у цій приголомшливій екранізації другої книжки Дж.К.Ролінг.

Автомобілі літають, дерева б'ються, а таємничий ельф з'являється, щоб попередити Гаррі Поттера, на самому початку другого року його дивної подорожі у світ чаклунства.

Цього року в Хогвартсі павуки розмовляють, листи лаються, а здатність Гаррі спілкуватися зі зміями налаштовує його ж друзів проти нього. Дуельні клуби, скажені бладжери - це рік пригод і небезпеки, адже кривавий напис на стіні наголошує: "Таємна кімната відчинена"