Гаррі Поттер та в'язень Азкабану (Інформація взята з сайту hpclub.com.ua) |
У Хогвартсі
розпочався новий навчальний рік. На перервах обговорювали: лиходія, який збіг
з в'язниці Азкабан, і який має бути десь поблизу;
моторошних азкабановських тюремників, котрі
витягають з людини душу; нового (як, утім, і щороку) викладача захисту від
темних мистецтв; напівптицю-напівконя - істоту
симпатичну, але норовисту. Найуважніші учні ще, імовірно, дивувалися, чому
так змінився професор Дамблдор. Так, у Герміони
Грейнджер уже майже виросли груди - але Куарон проти чекання не став наголошувати на тому, що
головні герої стають дорослішими. І нічого напрочуд моторошного у фільмі
немає - змія з другої серії буде пострашніше, ніж
чорні літаючі ганчірки. І проте куароновський
"Гаррі Поттер" - перший дорослий фільм
серіалу і перший, який дивишся до кінця, не позіхаючи. Дорослий не за
змістом, а за духом: зроблений без знижок на те, що "це ж діти
побачать!", а дитина - за визначенням обмежене, примітивне створіння,
якій слід усе розжувати, покласти до рота і дати закусити шоколадкою. Ось що
безумно дратувало в серіях Коламбуса: спец по
"сімейним комедіям", він тільки підсилив дидактичність, яких і так
повно у Ролінг. Щодо Куарона,
то той безжалісно викинув або звів до мінімуму всі ці репризи, що переходять
з книжки до книжки: довгий вступ у домі Дурслей,
одноманітні лайки з Драко Малфоєм,
нескінченні бенкети у Хогвартсі з заливистим
дитячим сміхом і добренькими посмішками педсостава.
У "В'язні Азкабана" Дурслі
- привід для короткого, майже монтипайтоновського гега, Малфой двійку разів
швиденько одержує по морді, чортовий квиддич -
скороминуща ефектна сцена. З бороди Дамблдора
більше не капає сиропчик, він просто схожий на
міського божевільного. У цього "Гаррі"
некомедійний, ковзний ритм, ритм сну - камера Майкла Сірісена,
постійного оператора Алана Паркера, здається, укріплена на спині птаха (або гіппогрифа?). Чарівництво, яким просякнутий фільм, має ті
самі властивості, що й куароновські "Великі
надії": це скоріше магічний реалізм, ніж чарівна казка. У якомусь змісті
третій "Поттер" усе ж – найбільш дитячий:
позбавившись того, що за уявою дорослих має подобатися дітям, режисер залишив
те єдине, чого вони насправді шукають у Ролінг, -
відчуття повсякденного дива. Приготуйтеся до дивного,
приголомшуючого видовища, - Гаррі Поттер доведе
вам, що він більше, ніж чарівник, він герой! Щоб врятувати Хогвартс, Гаррі, Рон і Герміона повинні пустити в хід усі свої чарівні здібності
та мужність у цій приголомшливій екранізації другої книжки Дж.К.Ролінг. Автомобілі літають, дерева
б'ються, а таємничий ельф з'являється, щоб попередити Гаррі Поттера, на самому початку другого року його дивної
подорожі у світ чаклунства. Цього року в Хогвартсі павуки розмовляють, листи лаються, а здатність
Гаррі спілкуватися зі зміями налаштовує його ж друзів проти нього. Дуельні
клуби, скажені бладжери - це рік пригод і небезпеки,
адже кривавий напис на стіні наголошує: "Таємна кімната відчинена" |